Букет бузку

Не знаю,  як у вас,а у мене дощ за вікном... Така собі сіренька погода, уже позбавлена яскравих, соковитих осінніх барв. Саме тому, сьогодні я вирішила принести вам трішки весни, і тому, кому така погода наганяє депресію, можливо підніме трішки настрій))) Мені в таку погоду найбільше хочеться на вулицю, помокнути під дощем, поміряти калюжі (як же я розумію дітей), просто походити під парасолькою по якій вистукує свою мелодію дощ. Та за роботою все відходить на інший план, навіть не на другий... То нічого, скоро розберусь... і часу стане більше...
А тепер про "Букет бузку", в оригіналі він називається "Весняний сад". Так це комплект-тест, про який я розповідала в попередньому пості. Автор Мария Береговая, сама Маша ще не опублікувала підсумковий звіт про тестування, але мені на публікацію дала зелене світло))) За що їй окреме дякую!

Це мій перший досвід у тестуванні, боялася що не вкладусь в часові рамки, але так сказати застрибувала в потяг на ходу і з полегшенням видихала: "Хух, встигла!" Опис був дуже класно розписаний і для себе я відкрила багато нового. Тож це був дуже корисний для мене перший досвід. Маша, дякую, що взяла потестити цю модель, і я, і Злата задоволені цим комплектом.

Про матеріали: пряжа Аlize Diva по 150 гр. бузкового і рожевого кольору. Спиці № 2,5

А  ще на вихідних я зробила альбом для Злати, але ще не сфоторафувала його... тож на довго не прощаюсь.

Повернення

Привіт! Це знову я)) Сподіваюсь ви мене не забули.

Минуло вже більше півроку від моєї останньої публікації. Так, робота мене проковтнула, а час біжить немов спринтер... останнім часом заходжу в свій блог і пасхальний пост уже дещо дратує. Хочеться написати, а писати нема про що. Майже нічого не зробила за цей час, хоча на рукоділля я все-таки виділяла хвилинку-дві, бо розрядка вона за будь-яких умов потрібна. А рукоділля це мій єдиний релакс, ну може і не єдиний, але основний. Думаю, ті хто читає мій блог, мене зрозуміють ;).

У результаті є ікона вишита бісером, але ще чакає коли її оформлять належним чином. Давненько чекає, а якщо чесно, то дуже давненько і невідомо скільки вона ще буде чекати, але я постараюсь зробити якомога швидше. А ще я набралась сміливості і взяла участь у тестуванні. Дуже сподобалось, хоч і важко було вкластись у вказаний термін, але я це зробила. Результатом поки що, попросили не хвалитись, тож чекаю коли Маша опублікує роботи у себе, потім моя черга. А ще потихеньку в'яжеться моя сукня. Думаю до зими буде готова)))

А ще я спрбувала скрапбукін. Давно хотіла оформити фотографії Ярослава (а пізніше і Злати) якось особливо, красиво, але завжди щось заважало. Не хотілося купувати звичайний альбом (здається банально, то нічого що за 5 років із Гб-тів фото нема жодної роздрукованої), а скрап чомусь мене лякав. Чому лякав, я зрозуміла на МК Ольги Воскобойник, дуже довго розкладала сторіночки і думала, що таки не вийде. Насправді вийшло... і не такий страшний "вовк" як він здається і мені дуже сподобалось. Олю, дякую тобі за чудовий МК, і найголовніше за те, що допомогла зрушити зі старту... Дівчатка, мріям зелене світло! 

 P.S. Обіцяю, наступний мій пост буде раніше ніж через півроку)))